Телефон гарячої лінії - 0 800 504 425 – БЕЗКОШТОВНО! Мобільні номери: +38 068-951-25-13; +38 050-550-54-11 (Viber/Telegram/WhatsApp/Skype: Dostupna Osvita UA) у робочі дні з 9:00 до 18:00

Гаряча лінія у регіонах:

Краматорськ

0 800 50 45 22 – БЕЗКОШТОВНО!
+38 066 113 93 75
+38 097 904 71 91
Skype: Dostupna Osvita Kramatorsk
Сєвєродонецьк

0 800 50 45 11 – БЕЗКОШТОВНО!
+38 099 345 20 76
+38 097 983 65 31
Skype: Dostupna Osvita Severodonetsk

Херсон

0 800 50 45 70 – БЕЗКОШТОВНО!
+38 097 983 65 91
+38 095 875 74 99
Skype: Крим ДоступнаОсвіта

Вправа 1. Знайдіть у реченнях складені дієслівні присудки і поясніть, чим вони виражені.

Варіант 1

1. Вільні співи, гучні, голосні, і ріднім краю чути я бажаю (Леся Українка). 2. Невже кров Гонти в наших рабських жилах не має сили вдруге закипіти? (П. Карманський). 3. Поезія не може жити на смітнику (М. Коцюбинський). 4. Устами спраглими в цю мить всю хмільність світу хочу спити (Б.-І. Антонич). 5. Дніпром починала вже йти осіння крига (О. Кониський). 6. Я більше тут не можу жити (Олександр Олесь). 7. Люди, люди! Я ваш брат, я для вас рад жити, серця кров’ю рад ваше горе змити (І. Франко). 8. Тільки людина може здійснити неможливе (О. Довженко). 9. М’який лапастий сніг не переставав падати (І. Микитенко). 10. Молодість здатна творити несподіване й неймовірне (Я. Качура).

Варіант 2

1. Україні, її люду хочу вічно я служити (П. Тичина). 2. Вже й сон-трава перецвітати стала (Леся Українка). 3. Ніколи ще не прагнув він так пристрасно врятувати людське життя, як зараз (О.Довженко). 4. Чому ми й досі не здолаємо свого минулого забуть? (Олександр Олесь). 5. Ніхто не наважувався починати розмову ( Н. Рибак). 6. В колисці простій під рядном хотів би я в цю мить лежати (Олександр Олесь). 7. Людина тільки може так дивитись (Леся Українка). 8. О скільки сліз повинні ми утерти, о скільки пут повинні розітнуть! (Б. Грінченко). 9. Сонце почало повертати на вечірній пруг (І. Нечуй-Левицький). 10. Довго я не хотіла коритись весні (Леся Українка).

Варіант 3

1. Справжнє мистецтво повинне вести людину до просвітленості (О. Довженко). 2. На синьому небі почали вже зорі виблискувати (Б.-І. Антонич).. 3. Та чи завжди ми до твойого слова піднятись гідні?.. (Б. Олійник). 5. Я ваших слів не можу зрозуміти (Леся Українка). 6. Всім єством вона прагне осягнути ще одну науку, може, найглибшу, науку про те, як жити людині (О. Гончар). 7. Чи я маю зложити перед вами свою так буйно викохану долю? (Леся Українка). 8. Хіба не могли не схвилювати юну уяву поета чуті з дитинства від дідуся перекази про чумаків та гайдамаків?.. (О.Гончар). 9. Небо поволі стало сиріти, прокидався сонний осінній день ( В. Гжицький). 10. Повинен прямо я сказать, що став цей звичай архаїчним (М. Рильський).

Варіант 4

1. Сонце і море навперейми намагались розгорнути ним свої дива (М. Коцюбинський). 2. Коли б могла ти глянуть в душу (Олександр Олесь). 2. Серце молоде п’є медові роси, хоче жить, творити на своїй землі (М. Драй Хмара). 4. Я прагну усю мою тугу в єдинеє слово зложити (Леся Українка). 5. Лискуче срібло роси починає тремтіти синім туманцем (М. Стельмах). 6. Сьогодні сніг іти вже поривавсь (Л. Костенко). 7. Та я повинен сказати правду (Д. Павличко). 8. Ні з чим іншим, тільки з красою розквітлих садків може зрівнятись оцей повитий зимовими чарами ліс (О. Гончар). 9. Надворі помітно стемніло, і став накрапати дощ (В. Гжицький). 10. Дерева тільки-но почали вкриватись ніжним листом, і корони їх здаються прозоро-веселими хмаринками (В. Гжицький).

Варіант 5

1. Чому не можу я забути дальній край? (М. Рильський). 2. Далі став помалу й дощик накрапати… (Леся Українка). 3. Починав жевріти схід сонця (І. Нечуй-Левицький). 4. Та невже ви й досі вірити не перестали в камінне щастя? (Леся Українка), 5. Я хочу бачити світ розплющеними очима (І. Драч). 6. Прагну небо бачити в синій хустині (І. Драч). 7. Тільки вночі Остап із Соломією зважились податись на берег (М. Коцюбинський). 8. Він ладен стати на оборону правди людської (О. Гончар). 9. В цих грудях серце ще не перестало битись! (Олександр Олесь). 10. І що нам смерть? Прожитого безмірність ніяка смерть не в силі нам узять (І. Франко).