Телефон гарячої лінії - 0 800 504 425 – БЕЗКОШТОВНО! Мобільні номери: +38 068-951-25-13; +38 050-550-54-11 (Viber/Telegram/WhatsApp/Skype: Dostupna Osvita UA) у робочі дні з 9:00 до 18:00

Гаряча лінія у регіонах:

Краматорськ

0 800 50 45 22 – БЕЗКОШТОВНО!
+38 066 113 93 75
+38 097 904 71 91
Skype: Dostupna Osvita Kramatorsk
Сєвєродонецьк

0 800 50 45 11 – БЕЗКОШТОВНО!
+38 099 345 20 76
+38 097 983 65 31
Skype: Dostupna Osvita Severodonetsk

Херсон

0 800 50 45 70 – БЕЗКОШТОВНО!
+38 097 983 65 91
+38 095 875 74 99
Skype: Крим ДоступнаОсвіта

Вправа 29 (прямі додатки позначені *)

І. 1) на душу, пута*, 2) з журбою, 3) море*, 4) образ*, 5) бризками, 6) без поваги, без любові, до слова, ні виховання, ні культури, 7) сади*, мости*, з тобою, мені, 8) пісні*, серденька*, 9) друзів*, 10) хліба*. ІІ. 1) село*, 2) в геніях, себе*, 3) в світлі, 4) ні батька*, ні неньки*, 5) медом, травою, квітками, 6) соком, 7) віти*, 8) про пахощі, 9) м’яти*, 10) мені, вогні*. ІІІ. 1) голоси*, 2) шати*, 3) позолоту*, 4) яхту*, 5) нам, друга*, 6) землю*, промінням, 7) плескіт*, 8) про невольника, 9) зла*, до іншого народу, 10) вина* . IV. 1) долю*, долі, 2) очей*, від берега, 3) віти*, 4) тугу*, 5) небом, 6) бором, гіллям, 7) за хмарами, шум*, 8) Чубенкові, патронів*, 9) весну*, 10) одвагою. V. 1) за собою, день*, 2) тобі, холодком, вогкістю, 3) пісень*, між ворогами, 4) слова*, 5) на Христю, кип’ятку*, 6) сніжком, 7) з матір’ю, 8) гори*, долини*, 9) нам, на поєдинки*, дружбу*, 10) просторів* верб*, будов*

Коментар: прямий додаток виражається: 1) іменником у знахідному відмінку без прийменника (переходити вулицю); 2) іменником у родовому відмінку без прийменника, якщо: а) при дієслові є заперечна частка не (прочитав книгу – не прочитав книги); б) іменник у родовому відмінку означає частину від цілого (купити хліб – купити хліба). Всі інші додатки є непрямими

Вправа 30

ВІ ВІІ ВІІІ BIV BV
1-1 1-2 1-1 1-1 1-1
2-2 2-1 2-2 2-2 2-2
3-1 3-1 3-1 3-1 3-1
4-1 4-2 4-2 4-2 4-2
5-2 5-1 5-1 5-1 5-1
6-1 6-1 6-1 6-1 6-1
7-1 7-2 7-2 7-1 7-2
8-2 8-1 8-1 8-1 8-1
9-2 9-1 9-1 9-1 9-1
10-1 10-1 10-1 10-2 10-1
11-1 11-1 11-1 11-2 11-1
12-1 12-1 12-1 12-1 12-2
13-1 13-1 13-1 13-1 13-1
14-1 14-2 14-2 14-1 14-1
15-1 15-2 15-2 15-1 15-1

Коментар: якщо взяти для прикладу словосполучення хустина матері, то від головного до залежного слова можна поставити два типи запитань: морфологічне – хустина (кого?) матері і синтаксичне – хустина (чия?) матері. Перше допомагає визначити, в якому відмінку вжите слово, а друге дозволяє встановити, яким членом речення воно виступає. При іменниках залежними словами найчастіше виступають прикметники, які називають ознаку предмета (батьків портфель, калиновий цвіт). Але якщо цю залежну позицію займає інший іменник, то він теж починає називати ознаку предмета і виконує нетипову для нього функцію неузгодженого означення (портфель батька, цвіт калини).

Неузгоджені означення часто можна замінити узгодженими: барви осені → осінні барви, проміння сонця → сонячне проміння, будинок з каменю → кам’яний будинок. Але таку заміну вдається зробити не завжди (порівн.: чоловік в окулярах, підручник з геометрії).
Якщо головне слово є віддієслівним іменником, то залежне слово може виступати або в ролі неузгодженого означення, об непрямого додатка. Неузгодженим означенням воно виступає тоді, коли позначає творця дії: спів (чий?) дівчат, бо дівчата співають; розмова (чия?) друзів, бо друзі розмовляють. В інших випадках залежний іменник виступає в ролі додатка: підкорення (чого?) космосу, бо підкорюють (що?) космос, виконання (чого?) плану, бо виконують (що?) план.