Телефон гарячої лінії - 0 800 504 425 – БЕЗКОШТОВНО! Мобільні номери: +38 068-951-25-13; +38 050-550-54-11 (Viber/Telegram/WhatsApp/Skype: Dostupna Osvita UA) у робочі дні з 9:00 до 18:00

Гаряча лінія у регіонах:

Краматорськ

0 800 50 45 22 – БЕЗКОШТОВНО!
+38 066 113 93 75
+38 097 904 71 91
Skype: Dostupna Osvita Kramatorsk
Сєвєродонецьк

0 800 50 45 11 – БЕЗКОШТОВНО!
+38 099 345 20 76
+38 097 983 65 31
Skype: Dostupna Osvita Severodonetsk

Херсон

0 800 50 45 70 – БЕЗКОШТОВНО!
+38 097 983 65 91
+38 095 875 74 99
Skype: Крим ДоступнаОсвіта

Дати:

1017 – 1037 рр. – спорудження Софійського собору, будівництво укріплень навколо „міста Ярослава”, Золотих Воріт в Києві.

1056–1057 рр.– створення Остромирового Євангелія.

1113 р.– укладення першої редакції „Повісті минулих літ”; 

1187 р. створення „Слова о полку Ігоревім”.

Терміни:

Племінний союз – об’єднання племен з військовою метою.

Билини - твори народної творчості, в яких оспівується героїзм богатирів.

Літопис – запис подій за роками.

Мозаїка – зображення викладене із кольорових шматочків скла.

Фреска – розпис по вологій штукатурці.

Книжкова мініатюра – невеличка картинка, якою прикрашали сторінки літописів та книг.

Кляхта – рицарський стан землевласників у Польщі та Литві.

Персоналії:

Нестор «Літописець» ( ?-1113 рр.) — київський літописець та письменник. З 1073 чернець Києво-Печерського монастиря. Автор житій князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) Повісті временних літ1 113р. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі.

Іконописець Алімпій - (Алімпій, Олімпій) Печерський (близько 10501114) — святий, київський мозаїст і живописець, ювелір та лікар, чернецьКиєво-Печерського монастиря, перше відоме з літопису ім'я староруського художника, один з авторів Києво-Печерського патерика. Навчався у візантійських майстрів. Найвизначнішими його малярними роботами були сім ікон, написаних для домової церкви невідомої особи. Вони вважались чудодійними, оскільки не згоріли підчас пожежі. Існує припущення, що Алімпій виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві зруйнованого у 1934 році. До наших часів не збереглася жодна з намальованих Аліпієм ікон.

Особливості культури Київської Русі та Галицько – Волинської держави

- Давньоруські майстри, взявши за приклад візантійські зразки створили власний слов'яно – візантійський стиль у всіх галузях культури;

- Галицько – волинські майстри поєднали слов'яно - візантійський і західноєвропейський стилі;

-Великий вплив християнства на духовну і матеріальну культуру при збереженні язичницьких традицій.

Розвиток суспільно-політичного життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

За політичним устроєм Київська Русь була ранньофеодальною багатонаціональною імперією. За формою правління  Київська Русь була монархією. Княжа влада поєднувала військові, судові та адміністративні функції.

Суспільний устрій Київської Русі

Бояри - колишні дружинники, пізніше -  великі землевласники.

Смерди - вільні селяни.

Рядовичі – тимчасово залежні селяни, які працювали за договором – рядом.

Закупи – тимчасово залежні  селяни, які працювали за позику – купу.

Холопи - повністю залежні селяни, що були на  становищі рабів.

Чернь - найбідніші міщани, які виконували чорну роботу.

Господарське життя базувалося на основі  феодальних відносин.

Феодальні відносини-суспільні відносини, які базуються на праві феодала володіти землею(феодом), яку він отримував за військову службу князю, разом із селянами.

Вотчина - принцип наслідування земель і престолу “від батька до сина”.

Поширення писемності:

Писемні джерела переконливо свідчать про знайомство з писемністю на Русі задовго до офіційного введення християнства в 988 р. У договорі 911 р. згадується про звичай руських писати духівниці на випадок смерті. Один із пунктів договору 944 р. вимагав, щоб посли або купці, які прямували до Царграда, мали при собі спеціальні грамоти, підписані князем, а не золоті та срібні печатки, як раніше. Все це свідчить, що писемність на Русі у цей час вже набула поширення не тільки в державних установах, а й у побуті.

Існування писемності на Русі до 988 р. засвідчується й археологічними знахідками.
Школа для підготовкиосвіченогодухівництвабулавідкрита Ярославом у Новгороді. У ній, за свідченнями "Повісті временних літ", навчалося 300 дітейіззаможнихсімей.

У Києві в ХІ-ХІІ ст. існувало три літературні осередки: в Софійському соборі, Печерському та Видубицькому монастирях. У них переписувались і перекладалися книги, з'являлися оригінальні твори, літописання. Звідси література поширювалася по всій Київській Русі.

Розвиток  господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Основою господарства Київської Русі було землеробство. Існувало 80 видів ремесел. Територією Русі проходили міжнародні торговельні шляхи: грецький, залізний, шовковий, соляний. Великий князь був головним землевласником. Селяни за користування землею сплачували данину та відбували відробітки.

Значення Київської Русі та Галицько – Волинської держави в історії українського народу та загальноєвропейській культурі

- Давньоруська культура становила  матеріальну і духовну  основу, на якій існували державотворчі прагнення українців;

- Давньоруська культура стала вагомим внеском у розвиток європейської культури.